Книгу Льюїса Керролла про Алісу знають і люблять багато поколінь. Адже ця повість-реальний світ дитячих фантазій. У кожної дитини в уяві є своя країна чудес. Звичайно, багато дорослих можуть сказати, що все це нісенітниця, але ж фантазувати-це дуже і дуже непогано, навіть корисно.
Книга сподобається не тільки дітям, а й дорослим. Там є безліч філософських фраз, над якими можна думати нескінченно, а потім застосовувати в повсякденному житті, а також багато пародій, запозичень, прихованих смислів ... Але це якщо глибоко копати. А в цілому-дуже хороша чарівна казка.

Колись давно-давно мені розповідали, що є дві великі казки, які допомагають визначити, що у вашої дитини перемагає в одвічній боротьбі розуму і почуттів. Якщо йому більше подобається "Маленький принц" Екзюпері, то емоції майже завжди перемагають його розум. Ну, а якщо йому подобається божевільна "Аліса в країні чудес", то, як не дивно, він більше схильний до логічного мислення. Може бути, це дійсно так. Зрештою, хто як не логіки можуть найглибше проникнути в природу абсурду і сюрреалізму? Льюїс Керролл, математик, логік, вже він точно знає, де в рівнянні нашої реальності треба поставити мінус або дужки, щоб буденність змінила своє значення на прямо протилежне.

Пам'ятаю в дитинстві ця книга справила на мене незабутнє враження: карти, що розмовляють, Білий кролик, чаювання по колу, Чеширський кіт і ін. Недомовки і абсурдні ситуації нітрохи не бентежили. Зараз же, взявши книгу в руки, раділа більше знайомим "крилатим" фразам, якими досі користуюся, ніж змістом книги. Все ж це дитяча книга з дорослим змістом. Ще раз переконуюся, що кожній книзі свій час :)