Щорічно в Україні 18 травня вшановується День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. В цей день у 1944 році за наказом Сталіна відбулася депортація кримських татар. Майже 200 тисяч людей депортували з рідних домівок у віддалені райони Радянського Союзу. Цьогоріч виповнюється 80 років з дня цієї страшної трагедії.
Важко й уявити, які знущання перенесли кримські татари. Тривала Друга світова війна. Після того, як армія нацистської Німеччини відступила з Криму, контроль над півостровом перейшов до радянської влади. Бійці НКВС (народний комісаріат внутрішніх справ) дали людям 15 хвилин на збори і зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення і відправили до Середньої Азії. Вагони були товарними, а відтак не були оснащенні для перевезення людей. У кожному вагоні було сотні людей, не вистачало свіжого повітря, їжі, ліків, тому тисячі кримських татар померли в дорозі. Після трьох тижнів поїздки в нелюдських умовах, ті, хто доїхав, поселили в спецпоселення, які нагадували трудові табори. У перші роки після переселення від хвороб, втоми, голоду померло близько половини всіх депортованих людей. Родини спеціально розселяли у різні поселення, щоб вони втратили сімейні зв’язки. Того, хто потайки хотів побачити своїх рідних – розстрілювали, або висилали на заслання. Такий особливий вид жорстокості та цинізму притаманний радянській владі та її нащадкам росіянам.
Кримськотатарським дітям було заборонено отримати освіту на рідній мові. З книжок вилучали інформацію про кримських татар. Їх національність забороняли вписувати в паспорт. Заборона кримських татар повертатися до Криму діяла до 1989 року.
У 2014 році, на жаль, почалася нова ера російської окупації півострова Крим. Десятки тисяч кримських татар були змушені знову покинути рідні домівки. Російська влада руйнує історичні і культурні зв’язки Криму з материковою Україною, кримські татари зазнають сильних утисків, російська пропаганда викривлює історію кримського народу.
Ми віримо, що після перемоги України у війні з Росією, кримські татари зможуть повернутися у рідні домівки. Ми, у свою чергу, маємо знати і цікавитися історією своєї країни, зокрема історією Криму.
"За Перекопом є земля" – кримський роман, який написала українська письменниця, культурна менеджерка, журналістка Анастасія Левкова. Пані Анастасія навчалася у Києво-Могилянській академії. Вела книжкову передачу на кримськотатарському радіо “Хаят”. Кураторка літконкурсу “Кримський інжир”. Книжка “За Перекопом є земля” вийшла друком у видавництві Лабораторія в 2023 році. У сюжеті роману авторка розповідає про Крим, де пройшло дитинство і юність головної героїні. На сторінках книжки ви зустрінетесь з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму. Ця книжка – спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність. Ось що сказала про роман літературознавиця, членкиня журі “Кримського інжиру”, Джемілє Сулейманова: “Левкова передала внутрішній світ кримтатарської спільноти, висловила колективні тривоги і сподівання. А кримтатарські пісні та прислів’я дають таке емоційне потрясіння, що з новою силою накриває хвиля скорботи від втрати кримтатарами свого фольклору”. Щиро рекомендуємо прочитати цей роман.
Bookopt – читати модно!
