Це друга книга автора, про першу - "Тонке мистецтво пофігізму", чули багато. ⠀ Спочатку я не планувала читати цю книгу, але чула так багато рекомендацій, що змінила своє рішення. І ні на секунду про це не пошкодувала! Без перебільшень, для мене вона стала книгою року! ⠀ Назва яскраве, що запам'ятовується і увагу однозначно привертає. Спочатку здається, що воно не відповідає вмісту книги. Але пізніше розумієш, що в ньому зашифровані основні лейтмотиви: людина не може жити без надії і страждань. І навіть якщо у нього все чудово в життя, він все одно знайде привід посумувати. Наприклад, через погану погоду або недостатньо смачної кави. ⠀ Книга містить дуже багато цікавих фактів про психологію, поведінку людини, особистісному зростанні, маркетингу, науці, війні у В'єтнамі, шахах, витяги з біографій Ньютона, Ейнштейна, Канта, Ніцше, Платона. Вам здалося, що все це неможливо пов'язати воєдино? - Мені теж, але у автора вийшло! ⠀ раджу

Марк Менсон не психолог (як я наївно вважав), а блогер та «консультант з особистісного розвитку». Ну, треба визнати, він дуже цікаво і з гумором пише, і розуміє, як все влаштовано в цьому світі. Особливо смішно мені було читати глави про те, як заснувати власну релігію. А загалом, написана ця книга в "американському" стилі, зі специфічними зверненнями до читача. Але читається просто і часу багато не відніме. Обійдетеся без самокопання і непотрібної для подібної книги глибини.

БукОпту РЕСПЕКТ))) Ледь не подавився за сніданком коли проглядав новинки від БукОпту))...Такий собі М. Менсон пише книгу Усе замахало. Але надія є...Швиденько біжу читати анотацію і з жалем зітхаю...)) Він МАРК, ні, не МЕРІЛІН))...А що? Було б цікаво...До того що назва книги повністю релевантна до постаті рок-ідолу початку «нульових»...Проте, замовив...Люблю відкривати нових авторів...До того, не байдужих до екології, чи інних поборників Кіотського протоколу, твір Марка Менсона точно захопить...З повагою ДіД