Автор крутий! І книга несподівано сподобалася, в першу чергу своєю адекватністю. Начебто, нічого нового не сказано, але в сучасному світі складно сказати щось нове, а ось адекватно переробити вже наявні ідеї - це добре. Загалом, життя складається з проблем, вони нікуди не діваються, тільки ускладнюються, треба сумніватися в собі і своїх цінностях, завжди шукати нові рішення, ставити собі багато питань "чому?", Вміти брати на себе відповідальність, а коли-небудь ми всі помремо. Якось так.

І знову Марк Менсон, і знову переконлива назва книги. Отже, основний посил, як вже все здогадалися - пофігізм. Сталася біда - швидко виправляємо наслідки, якщо можемо, і "забиваємо", якщо не можемо, то "забиваємо" відразу. Якщо не вийшло щось - алгоритм той же, не сподобалися комусь - алгоритм той же. У чому сенс пофігізму? А сенс в тому, що спускаючи все на пофігізм, ми по суті приймаємо світ таким, яким він є, тобто перемикаємо свою увагу зі страждання на більш важливі речі. Книга написана цікаво, багато класних прикладів.

Марк Менсон дуже делікатно повчає зберігати спокій та залишатися оптимістичним всупереч стихіям та стресам за допомогою ненаукової праці Витончене мистецтво забивати на все...Гарний бадьорий стиль автора підбадьорює та викликає усмішку, підіймає настрій...Не першій раз його читаю, до цього був Хворіти - не перехворіти: Топ 10 + Обидва замовлення в БукОпт Дякую.