Війна. Слово, яке ми сподівались побачити лише на сторінках в підручниках з історії, а не на екранах своїх телевізорів. Повітряна тривога! Словосполучення, яке ніколи не мало торкнутись вух мирних мешканців. Підвал. Мав залишитись приміщенням для картоплі і непотребу, а не надією на виживання. Смерть під обстрілами. Слова, що не повинні звучати у 21 столітті.
Так, без зайвого оптимізму та прикрас я вирішила розпочати свою статтю. Всі хто читають нас в Україні зараз розуміють про що йдеться, та в світі знають, що 24.02.2022 року Росія напала на Україну та розпочала повномасштабну війну. Для всіх це стало несподіванкою, адже жоден з нас до останнього не вірив, що таке може статись в 21 столітті. Що якомусь старому маразматику, який забув випити свої таблетки, стане сміливості посягнути на волю та незалежність нашої країни.
Зараз точаться бої і кожен свідомий українець зараз робить все від себе можливе аби захистити нашу суверенну територію. Кожен з нас забув давні образи і протиріччя, ми забули що хтось з Києва, а хтось в Тернополя. Ми - одна єдина нація, дух якої не зламає ніхто і ніколи. Ця війна довела всьому світові - наш дух незламний, наша воля найсильніша і наша армія найкрутіша в світі. Зараз сусіди, які вчора гризлись чи правильно стоїть їхній паркан і на чиїй території росте та яблуня, пліч о плач колотять коктейлі молотова, щоб гідно зустріти окупантів у своєму селі чи місті. І так буде завжди! Ми завжди будемо стояти разом за свою державу, за свою незалежну неньку Україну.
Героїчні воїни Збройних Сил України зараз відстоюють наші території на різних фронтах. Вони готові стояти до останнього набою, до останньої краплини крові аби не віддати ворогу жодного сантиметру нашої України. І ми усією компанією, всім нашим великим колективом хочемо сказати - Дякую! Готові казати його щохвилини, щосекунди. Дякуємо вашим матерям, які виховали у вас такий неймовірний патріотичний дух! Ми молимось за ваше життя, молимось, щоб всі ваші пулі потрапляли в ціль, а ворожі набої пролітали повз вас.
Але не молитвою єдиною. Кожен з нас може допомогти армії та біженцям, що зараз змушені були покинути свої домівки через військові дії. Кожна гривня, навіть така собі маленька гривня, може допомогти солдатам виграти цей бій. Кожна не випита кава, може дати солдату бронежилет чи бінокль. Добре, у вас немає грошей. Є такі люди і ми чудово розуміємо, але в нашої країни є ви! Ви завжди можете стати волонтером і допомагати військовим в будь-якій точці України. Їздити вантажним автомобілем і перевозити харчі та медикаменти, або ж устаткування. Ви можете плести сітки, можете ліпити вареники чи здавати кров. Давайте стояти стіною проти агресора і тоді ми обов’язково переможемо. Бо ми - Україна. Ми - єдині, а разом ми сила!
Компанія Bookopt також не стоїть в стороні від потреб нашої армії та переселенців, що тимчасово повинні були покинути міста, що зараз знаходяться під активними обстрілами окупантів. Без зайвих розповідей, про те які ми класні, допомагаємо і крапка. Не хочемо, щоб нам казали, що ми молодці. Ми українці і це наш обов’язок допомагати своїй країні, в момент, коли їй це найбільш необхідно.
Я спілкуюсь з багатьма колегами, хоч ми і зараз знаходимось в різних частинах міста або ж навіть країни. Як всі українці, зараз, щодня я пишу їм і питаю: “Як ви?” Питаю, бо переживаю за колег і хочу, якнайшвидше, знову зустрітись з ними під мирним небом на нашому офісі. Кожен особисто від себе намагається допомогти. А наші менеджери, які щодня опрацьовували ваші замовлення та відповідали на дзвінки, готові взятись до зброї і рознести ворога. Я пишаюсь цими дівчатами, їхнім духом та намірами! Хтось плете сітки, у когось чоловік військовий і їхня родина віддала найбільше, що могла. Хочу звернутись, до нашої колеги. Оксана, ми всі з тобою і кожен з нас переживає за твою сім’ю, бо ти частина команди, частина родини Bookopt.
Всі шукають змоги надати допомогу будь-яким способом.
Ми закликаємо вас не бути байдужими та долучитися до допомоги!
Будьмо сильними! Будьмо разом! Перемога за нами! Віримо в ЗСУ! І допомагаємо всім чим можемо!
