Леонардо да Вінчі — одна з найвидатніших постатей епохи Відродження. Геніальний художник, скульптор та архітектор окрім мистецьких вмінь володів також винахідливістю, що знайшла своє відображення у його пристроях. Втілювати ідеї у життя йому допомагали знання інженерії і неабиякий багаж знань.
Безумовно, кожен з нас знає його, як знаменитого художника. Напевно, однією з найвідоміших картин є Мона Ліза. Впевнена, що багато хто також чув про її загадку. Досі ніхто не знає, як художнику вдалось намалювати таку “ідеальну” жінку і хто ж таки позував для нього.
Як бачимо, Леонардо обожнював загадки, ребуси і символізм, які вдало приховував у своїх картинах. Щоб нам з Вами в наступних століттях було не тільки над чим помилуватись, але й про що подумати.
До речі, якщо Ви полюбляєте такого роду загадки, то на Ваших полицях просто повинна бути серія книг Дена Брауна про розслідування різних історичних загадок професором Робертом Ленґдоном.
Саме загадки Леонардо да Вінчі професор відкриває у книзі “Код да Вінчі”, яку, як і всю серію, Ви можете з легкістю придбати на нашому сайті.
В «Коді да Вінчі» Ден Браун фокусує увагу читачів на деяких символічних елементах картини вказуючи на те, що під шаром фарби знаходиться не тільки стіна, але й цілий перелік загадок і таємниць.
Сьогодні ми з Вами привідкриємо ширму таємниць, за якою прихована скандальна і покрита загадками картина. Мова піде про знаменитий витвір мистецтва - “Тайна вечеря”.
Без передісторії нікуди, тому повернемось в 15 століття, в Мілан, де на той момент творив наш художник. Звісно, не просто так прийшла йому в голову ідея цієї картини. Отже, монументальний розпис “Тайна вечеря” був зроблений у 1495 році на замовлення міланського герцога Людовіко Сфорца. І хоча сам правитель славився своїм розпусним норовом його дружина, яку він безмежно поважав і шанував, була дуже скромною і побожною.
Але на жаль, істинна сила любові герцога проявилась лише після того, як його дружина раптово померла. Туга за померлою коханою була настільки великою, що герцог впродовж 15 днів не покидав своїх покоїв, а коли нарешті вийшов, то першим ділом замовив Леонардо да Вінчі фреску, яку колись просила його покійна кохана, і назавжди поставив крапку в своєму розгульному житті. Як поетично і водночас сумно.
З історією розібрались, можна спокійно повертатись до фрески, яка розташована на одній зі стін церкви Санта Марія делле Ґраціє, що в Мілані. Раптом хтось не знав. Які ж таємниці міг заховати художник в своїй картині?
Першою в списку історія про дві, можна сказати, центральні постаті картини. Історія про те, як художник змалював Ісуса і Юду.
Не знаю, чи відомо Вам, але саме ці два образи дались Леонардо найважче. Бажання через ці постаті показати, що Добро і Зло знаходяться набагато ближче, ніж ми думаємо, відправило художника в довгі і нелегкі пошуки натурщиків, які б ідеально підійшли. Все ж не може бути так просто? Геніальний витвір потребує неабиякої праці, до того ж, над чим мізкували б митці і любителі теорій, якби не оригінальність Леонарда да Вінчі?
Одна з теорій, чи історій, чи витвір чиєїсь уяви, судити Вам, свідчить про наступне.
Митець довго не міг знайти людей, які б були моделями для створення його шедевру. Але одного разу під час богослужіння в церкві він помітив молодика, який співав у хорі, наскільки одухотвореного і чистого, що не залишилось жодних сумнівів, ось воно — втілення Ісуса для його “Тайної вечері”.
Останнім персонажем, якого не вдавалось знайти Леонардо, був Юда. Да Вінчі годинами бродив вузькими італійськими вуличками в пошуках людини, яка б відповідала його вимогам. І ось, після трьох років пошуків художник, знайшов те, що так довго шукав. В канаві, на одній з вулиць, валявся п`яничка, який вже давно перебував на краю соціуму. Довго не думаючи, він наказав доставити чоловіка до нього в майстерню незважаючи на те, що той був настільки п`яним, що практично не тримався на ногах і слабо розумів, що відбувається і де він знаходиться.
Після того, як художник закінчив свою роботу, чоловік підійшов до картини і зізнався, що десь раніше він її вже бачив. Автор був в шоці від такої заяви, але чоловік пояснив, що три роки тому він був геть іншою людиною — співав в церковному хорі і був праведною людиною. Саме тоді до нього підійшов художник з пропозицією написати з нього Ісуса.
Парадоксально, але для образів Ісуса і Юди позувала одна і та ж людина, просто в різні періоди свого життя. Цей факт слугує метафорою, показуючи, що добро і зло йдуть рука об руку і між ними дуже тонка грань.
Рухаємось далі і поговоримо про постать на картині, яка викликає чи не найбільше суперечок. Існує теорія, за якою по праву руку від Ісуса Христа сидить не чоловік, а ні хто інший, як Марія Магдалена. Її місце за столом свідчить про те, що саме ця жінка була законною дружиною Ісуса. Вау, правда?
Дійсно, якщо пригледітись до постаті праворуч від Ісуса, можна запідозрити щось подібне. Надто вже жіночні риси, як для чоловіка, навіть якщо скинути йому декілька десятків років. Також бачимо, що з силуетів Ісуса і Марії Магдалени утворюється буква “М”, яка нібито означає слово “matrimonio”, яке в перекладі означає “шлюб”. І якщо про букву «М» можуть знати в основному вчені чи мистецтвознавці, ми, як люди прості, можемо з легкістю помітити в основному очевидні факти. І може кинути в мене каменем той, хто не побачить, який контраст створює їхній одяг. Червона сорочка і синя накидка Хреста прямо пропорційно відображена в одязі Марії синьою сорочкою і червоною накидкою.
Цікаво, що за думкою деяких вчених Леонардо да Вінчі не просто розмістив апостолів в такому порядку, як вони є на картині. Стверджується, що всі люди розміщені відповідно до знаків зодіаку. Згідно цієї теорії, Ісус був Козерогом, а його кохана Марія Магдалена — Дівою.
Це лише маленька частинка з тої безлічі здогадок, які нині існують. А скільки ще різного може бути зображено на картині, а ми його просто не помічаємо? Скільки ще хотів нам сказати автор? Може, там взагалі якась інформація, яка просто взірве сучасне бачення світу? А можливо хтось вже розгадав цю загадку, але він або не може її розповісти, або не хоче розповідати. Або хтось йому заборонив і це всесвітня змова?
Здається, вирішивши задовольнити свою цікавість, мені вдалось лише ще більше її розпалити. Отримавши відповіді на свої запитання, в мене з’явилося з десяток нових.
Піду почитаю, що там з цього приводу думає Ден Браун, чого і Вам бажаю.
Катерина Хомишин
