У чому ж успіх видання? По–перше, відбирала вірші та уривки з поем українська дитяча письменниця Зірка Мензатюк. По–друге, приємне оформлення з яскравими ілюстраціями Марини Михайлошиної.
«Коли ми приймали рішення про видання «Дитячого Кобзаря», то виходили насамперед з ідеї створити яскраву кольорову книгу, з привабливими ілюстраціями і такими текстами, які не відлякали б дітей від Шевченкового слова надмірним трагізмом, – коментує головний редактор видавництва Мар’яна Савка. – На той момент ми не знайшли на ринку аналогічного видання. Тим паче упорядник, Зірка Мензатюк, нам особисто говорила про потребу в такому “Кобзареві” вже кілька років поспіль. Зараз книга в топах продажу».
На ілюстрування загалом пішло щось біля року.
«У дитинстві я ненавиділа не тільки «Кобзар»,а й самого Шевченка докупи, - признається художниця. - Справа в тому, що мені «пощастило» з учителем, який вважав, що, крім Шевченка, іншої літератури взагалі не треба, тому, м‘яко кажучи, так заохочував клас до тупого зубріння з «Кобзаря», що це викликало протилежну реакцію (цілком логічно, правда ж?)»
«Я відкрила для себе Шевченка зовсім недавно – буквально перед тим, як мені його запропонували проілюструвати, - визнає Марина Михайлошина. - Це був просто випадковий похід до музею (перший випадковий, а потім через кілька днів вже спеціально кілька разів ходила – перевірити стійкість враження) і там мене просто накрило: «Йолкі, а він крутий, виявляється!». Ну, тобто – і як художник (он на скільки років випередив тих самих передвижників!), та і взагалі – непересічна особистість.
За матеріалами chytomo.com
