Інтернет гуртівня книг №1 в Україні
Інтернет гуртівня книг №1 в Україні знижка активується при збільшенні суми кошика
Екошопери Новинки

Книга-ювіляр «Нескінченна історія» Міхаеля Енде та інші «книгоцентричні» історії в німецькому фентезі

Чи на найулюбленішою темою в художній літературі для всіх бібліофілів є історії, у центрі сюжету яких – книга. Найблагодатніший жанр для таких історій – звісно, фентезі. Адже цей жанр дає читачам-книголюбам те, що про що вони мріють, чим снять і марять – потрапити в книгу та стати героєм історії, зустрітись із улюбленими книжковими персонажами чи відвідати світ книг, де вони абсолютно всюди, а не тільки на книжкових полицях.

Це книги, від яких віє магією та пригодами, які здатні занурити в атмосферу тепла й затишку і повністю поглинути увагу в довгі вечори. Саме те, що потрібно, щоб відірватись від осінньо-зимової сірості. Власне, такі книги найбільше і хочеться читати в холодну пору року, коли по шибках гуготить дощ чи коли за вікном розгулялась хурделиця.

Німецька фентезійна література знає принаймні чотири таких книги.

«Нескінченна історія» Міхаель Енде

Ви, чия пристрасть – книги, змогли б пройти повз фоліант із такими словами, викарбуваними на обкладинці? Гадаємо, що ні. Ось і маленький герой цієї повісті не зумів. Та і як тут залишитись байдужим, коли книга так і притягує до себе, немов магнітом? Своєю оправою, сторінками, шрифтом, ініціалами, запахом, вагою і, що найголовніше, заголовком, за яким однозначно приховується цікавий зміст. Ще б пак! Історія, яка не закінчується… Та це ж мрія всіх читачів!

Історія ця починається в холодний листопадовий день, коли надворі, як із відра, періщить дощ. На Книгу Книг хлопчик Бастіан натрапляє в букіністичній крамничці і… викрадає її. Ну а що, скажіть, зробити в ситуації, коли знайшов свою книгу, а отримати тобі її зась? По-моєму, у нього просто не було іншого вибору :)

До читання своєї знахідки хлопчик береться в комірчині на шкільному горищі під тихеньке дудніння дощових краплин по критому бляхою дахом, розмістившись на гімнастичних матах і натягнувши на плечі старі армійські коци, які були серед решти гармидеру. Так він і занурився в читання, за яким провів цілий день і цілу наступну ніч.

Відірватись від книги, яка звивистими стежками «затягує» у країну Фантазію, просто неможливо, адже з кожним розділом стає дедалі цікавіше, одна казкова місцевість змінюється іншою, а на шляху трапляються все нові й нові жителі цієї фантастичної країни. Зрештою, сам читач настільки занурюється в історію, що стає повноправним її учасником. Про таке хоча б раз мріяв кожен книголюб!

  • Рік: 1979.
  • Жанр: дитяче фентезі, класика дитячої літератури.

12 листопада минуло 90 років із дня народження Міхаеля Енде. Водночас 1 вересня найвідоміша книга письменника «Нескінченна історія» відзначила 40-ліття з дня публікації.

 

«Чорнильна» трилогія Корнелія Функе

Ще одна мрія бібліофіла втілюється в трилогії К. Функе про «чорнильний» світ, щоправда дещо спотворено: у світ людей із книги потрапляють книжкові персонажі, але не ті, яких би хотілось зустріти в реальному житті. До того ж таке чарівне переміщення має свою ціну – хтось із людей неодмінно потрапляє в книгу, сповнену, до слова, смертельних небезпек. Не надто райдужні перспективи, чи не так?

У цій книзі багато книг. Вони – усюди. Ними забиті всі кімнати, крім звичайного для них місця – на полицях, фоліанти стопками лежать на столі і просто на підлозі. Разом із головною героїнею, дівчинкою Меґі, вони «сплять» під подушкою і «мандрують» в інші місця.

У світі з паперу та чорнил герої натрапляють на фантастичних книжкових персонажів – фей, русалок і скляних чоловічків, однак у другому томі серії дія розгортається в декораціях похмурого Середньовіччя, охопленого свавіллям, інтригами та вбивствами, а сусідами казкових створінь є вкрай неприязні люди, яким незнайомі доброта і співчуття, ба більше: люди в «чорнильному» світі злі та жорстокі. Зіткнення з ними може обернутись не чорнильною, а справжньою кров’ю.

  • Рік: 2003–2007.
  • Жанр: підліткове фентезі.

 

«Місто дрімотливих книг» Вальтер Моерс

Якщо ви – книжковий дракон, то ця книга, без сумніву, для вас. Як запевняє В. Моерс, авторство роману належить Гільдегунстові Міфорезу – розумному драконові та письменнику-початківцю, себе ж він називає лише перекладачем із замонійської на німецьку.

Антураж книги просто-таки заворожує: автор – хто б він не був – відкриває перед читачем цілий світ, де все обертається навколо книг, аналогів якому в жанрі фентезі немає. Книгомісто цілком і повністю зіткане з численних видавництв, типографій, спеціалізованих майстерень, крамниць із найрізноманітнішими аксесуарами для книг, книгарень, букіністичних крамничок, напівлегальних читалень, літературних кав’ярень… Тут книги пишуть, читають, видають, продають, колекціонують, їх навіть їдять і полюють за ними. Однак і книги тут незвичайні – вполювати й з’їсти можуть і вони вас, адже книги у всесвіті В. Моерса напрочуд різні: старі, рідкісні, нові, живі, книги-пастки, отруйні та інші небезпечні книги, які можуть звести з розуму та навіть убити!

Все і всі у Книгомісті пов’язані з любов’ю до читання та літератури. У читальнях і літературних кав’ярнях, крім духовної страви, можна скуштувати різну смакоту – спробувати випічку у вигляді книг з оригінальними назвами чи кавовий напій «Натхнення», дармовий глінтвейн та ще багато іншого. Назви вулиць носять імена письменників, а професійна діяльність місцевих обивателів присвячена Її Величності Книзі.

Населяють місто знайомі і невідомі раніше фантастичні створіння, пов’язані з книгами, зокрема різні раси й народи: жахаски, книжнеці, драконогорці, псовичі, черв’якули, букваріміки, брюквоїди, ейдеїти, велетні, гноми, сфінххххи, гарпіри. Є серед них як добрі, так і злі персонажі, які вирізняються особливою жорстокістю. У цьому дивовижному місці читач також познайомиться з такими локаціями міста, як Кладовище забутих письменників та Отруйний провулок, де можна замовити критику на конкурента, а згодом разом із драконом-оповідачем і зовсім спуститься в книжкові катакомби, де на нього чекають нові дивовижі, пригоди та небезпеки.

І все це супроводжують авторські ілюстрації, які дають читачеві змогу ще краще уявити цей чарівний світ. Ювелірна робота, яскраві описи та безмежна фантазія В. Моерса вища всяких похвал! Не багато знайдеться тих, хто під час і після прочитання його роману, не захотів би опинитися у створеному ним світі.

  • Рік: 2004, 2011.
  • Жанр: підліткове фентезі.

 

«Час бібліомантів» Кай Маєр

Родинна бібліотека-лабіринт, пташки-оригамі, меблі, які говорять, сердечні книги, за допомогою яких бібліоманти оволодівають магічною силою, створіння з букв, що випали з книг – так звані екслібрі, жахливий монстр із плінсяви – усі ці дивовижі чекають вас на сторінках книг із трилогії «Час бібліомантів».

Є у книгах і цікаві декорації: книжкове місто Ліброполіс, повне вуличок із книгарнями, із вікон яких виглядають височезні, зайняті фоліантами, стелажі; гетто, де живуть згадувані екслібрі, до яких, однак, у книжковому світі вкрай негативне ставлення; Ліс мертвих книг, з обривків обкладинок і сторінок яких виростають дерева; оранжерея книжкових закладок… Словом, локації, створені Маєром, як зачаровують, так і відлякують…

Темний і небезпечний бік в історії виражається через «пусті книги», які є загрозою для всіх інших книг через вірус, що вони поширюють. Саме бібліоманти шукають і знищують їх, використовуючи заморожені чорнила. Не все так миролюбно, зокрема, в книжковому місті Ліброполіс. Відбуваються тут і такі речі, які можуть прикро вразити читача, а саме – підпільні книжкові бої. Обережно! Якщо ви з тих читачів, які трепетно ставляться до кожної паперової книги, ваша тонка натура книголюба може бути уражена жорстокими сценами.

Спільнота бібліомантів, до яких належить і головна героїня, підтримує безмежну силу книг і з них же черпає магічну енергію, завдяки якій може подорожувати в часі та просторі. Щоб уповні оволодіти бібліомантикою – книжковою магією – потомствений бібліомант має знайти свою сердечну книгу, чи то пак, книга має знайти його.

А вас уже знайшла ваша сердечна книга? Можливо, вона в цій добірці?

  • Рік: 2014–2019.
  • Жанр: підліткове фентезі.

 

Хоча кожна з цих фентезійних книг вирізняється оригінальним сюжетом, є між ними певні ключові подібності, за що й ставимо їх в один ряд. Це, зокрема, такі:

Культ книги: персонажі – завзяті книголюби, це – люди, які плекають величезну любов до книг і письменства; їхня професійна діяльність, захоплення та надприродні здібності пов’язані з книгами.

У «Нескінченній історії» М. Енде перед нами звичайний хлопчик Бастіан Бальтазар Букс віком 10–11 років, який просто дуже любить читати, настільки, що забуває поїсти, а якось узагалі викрадає важкий фоліант, який захопив його увагу в букіністичній крамниці одного пана, після чого усамітнюється для читання на шкільному горищі з ліхтариком у руках.

Дванадцятирічна Меґі, як і її батько Мольтимер (Мо) Фольгарт, із «Чорнильної трилогії» К. Функе володіють рідкісним даром переміщення людей чи речей із книг у реальний світ. Крім того, батько героїні серії – палітурник і реставратор, «книжковий лікар», а їхня родичка Елінор – справжнісінька бібліофілка, дім якої повен рідкісних і цінних книг. Сама ж Меґі ще та книголюбка, яка спить із книгою під подушкою, а під час мандрівок неодмінно бере своїх паперових друзів із собою.

Оповідач у книзі «Місто дрімотливих книг» В. Моерса – Гільдегунст Міфорез із народу розумних драконів – молодий письменник і блискучий знавець замонійської літератури, здібностям якого може позаздрити будь-який літературознавець: за однією тільки фразою, вирваною з контексту, він може визначити, до якого напряму належить книга, що це за книга та хто її автор. Ба більше: місце дії – книжкове місто, яке населяють фантастичні створіння, казкові тварини, тут скрізь письменники, видавці, літературні агенти, книжкові торговці та багато інших, чия професійна діяльність пов’язана з книгами. Автор вибудовує перед читачем майстерно пророблений до деталей книжковий всесвіт, де книги усюди – у найнесподіваніших місцях і формах.

К. Маєр пішов іншим шляхом і своїх героїв облагородив і зовсім вигаданою діяльністю – бібліомантикою. П’ятнадцятилітня Фурія Ферфакс та її батько – книжкові маги, які отримують надприродні здібності від книг. Вони володіють старовинною фамільною бібліотекою в підземеллі, а сама головна героїня читає книги у сні, називаючи це сомневолізмом («somnus» із лат. «сон», а «evolvere» – «читання»).

Мандрівка книгою і книжкові всесвіти: у той чи інший спосіб герої цих книг опиняються в історії, яку читають. Якоїсь миті маленький читач із твору М. Енде Бастіан дочитує вкрадений примірник «Нескінченної історії» до того місця, де книжкові персонажі говорять і читають уголос про нього. Після цього він потрапляє у Фантазію, казкову країну, про яку оце щойно читав, і створює її заново, стаючи одним із головних її героїв. Фантастичні та «реальні» герої К. Функе потрапляють у книгу чи, навпаки, у людський світ завдяки здібностям Меґі і Мо «вичитувати» книжкових персонажів і натомість «зачитувати» когось у книгу. У творі В. Моерса «Місто дрімотливих книг» дія вже розгортається у вигаданому світі – на фантастичному континенті Замонія. На початку історії дракон Гільдегунст Міфорез читає про Лабіринт під Книгомістом у книзі легендарного мисливця за книгами Каніфолія Дощесвіта, а незабаром, під час мандрівки у Книгомісто, сам потрапляє в Лабіринт у підземеллі міста та зустрічає там персонажів, про яких він ще недавно читав. У трилогії К. Маєра «Час бібліомантів» паралельний світ переплітається зі світом людей, тут теж є своє книжкове місто – Ліброполіс, у якому живуть книжкові маги – бібліоманти – та чарівні книги. Завдяки книгам бібліомантам доступна телепортація: вони можуть здійснювати стрибки крізь час і простір через книги.

Зачаєна небезпека: думаєте потрапити в книгу важко? Хах! Важче з неї вибратись! Створюючи все нові й нові реалії у Фантазії, Бастіану ледве вдається повернутися в реальність, адже з кожним своїм бажанням він забуває про те і тих, хто залишився в реальному світі. До того ж у казці не все завжди прекрасно. Опинившись у книзі, ви більше не спостерігач, а активний учасник дії. Тут ви беззахисні перед жахливими створіннями та лиходіями книги. Так, Меґі та її сім’ї доводиться непросто в чорнильному світі, де кров і смерть цілком реальні. Роман В. Моерса (чи то дракона Гільдегунста Міфореза) починається із застереження читача: «… я кажу про місце, де читання може ввергнути в безумство, де книги завдають удару, отруюють, а буває, що можуть убити. Тільки той, хто справді готовий ризикнути і поставити на кін своє життя, щоб дізнатися мою історію, повинен перейти зі мною до наступного абзацу». Мріям властиво збуватись, але інколи не зовсім так, як нам хочеться; будьте обережнішими зі своїми бажаннями – на таку думку наштовхують книги.

Звернення до теми творчості: у книгах герої – не лише палкі читачі, але й самі автори. Наприклад, Бастіан, потрапивши у Фантазію, «відбудовує» її з Нічого, вигадуючи нові реалії та даючи їм імена. Однак не все так райдужно, інколи його вигадки мають зворотну непривабливу сторону. Так само Феноліо з «Чорнильної крові» не може передбачити, як розвиватимуться вигадані ним події. Тим часом автор-початківець Гільдегунст Міфорез, сам про це не підозрюючи, вирушає на пошуки Орма – енергії зірок, що дарує натхнення всім митцям слова, а коли-не-коли розмірковує про працю письменника і літературу загалом та дає поради щодо письменства іншим молодим авторам.

Безмежність фантазії: уже самою назвою книги «Нескінченна історія» М. Енде натякає на вир подій, що розгортатимуться в повісті. І розгорнутися їм справді є де, адже країна Фантазія безмежна – вона не має чітких кордонів і географії. На своєму шляху маленькі герої Атрею та Бастіан зустрічають різних створінь, у кожного з яких своя історія, які автор відкладає на потім. «Це вже зовсім інша  історія, – каже автор – і її краще розповісти якось іншим разом». «Чорнильний» світ Функе, в який потрапляють герої, теж виявляється більшим і непередбачуванішим, ніж той, з яким вони познайомилися зі сторінок книги. Всередині книжкового світу багато не згаданих у самій книзі місць і персонажів, які ведуть свої життя. У «Місті дрімотливих книг» Моерс нескінченно згадує замонійських авторів та їхні твори, чим неабияк дразнить читача, спраглого до нових невідомих книг, що існують у вигаданому всесвіті.

Химерні імена чи прізвиська персонажів: Бастіан Бальтазар Букс, Карл Конрад Кореандер («Нескінченна історія»), Чарівновустий, Вогнерукий («Чорнильне серце»), Гільдегунст Міфорез («Місто дрімливих книг»), Фурія Саламандра Ферфакс («Час бібліомантів») тощо.

Літературні ремінісценції та алюзії: У «Нескінченній історії» можна помітити алюзії до робіт Алістера Кровлі – ім’я, яке Бастіан дає Дитинній Царівні – Місяцівна (в оригіналі Mondenkind, що буквально перекладається як «Місячне дитя»), відсилає до однойменного роману відомого окультиста, також Місяцівну ототожнювали з Люцифером (чиє ім’я перекладається як «світлоносний»). Є у творі також мотиви скандинавської міфології. Зокрема, Ґморк – вовкулака, який полював за Атрею, – нагадує перевертня Фенріра з германо-скандинавських сказань.

Особливістю «Чорнильного серця» є епіграфи, з яких починаються всі 59 розділів книги. Чимало в книзі й літературних ремінісценцій, що відсилають до творів Марка Твена, Р.Л. Стівенсона, Дж.П. Баррі, О. Вайлда, Р. Даля, Т. Вайта і не тільки.

Як роман «Місто дрімотливих книг», так і його продовження – «Лабіринт дрімотливих книг», які попри те, що входять до одного Замонійського циклу, є цілком самостійними творами, багаті на алюзії та запрошують читача у захопливу інтертекстуальну гру. Особливо тішать літературні ребуси у вигляді анаграм. За чудернацькими іменами вигаданих автором письменників чи персонажів ховаються імена справжніх літераторів і відомих літературних персонажів, однак якщо деякі з них угадати легко, як-от Воськи Достєй, Сєгорян Івєнір, Алінґ д’Аґєрі, то над іншими загадками доведеться добряче помізкувати.

Чимало алюзій, запозичень і відсилок до інших творів є і в романі «Час бібліомантів». Наприклад: бібліотека Борхеса, Шекспір, Дікенс… На сторінках книги можна зустрітися з літературними персонажами інших авторів – ну чим це не мрія бібліофіла?

Словом, якщо ви пристрасно любите книги (а тетралогія К.Р. Сафона належить до ваших улюблених історій), не цураєтесь фентезі та шукаєте історії, які здатні занурити вас у казку проти свят, то історії «спадкоємців» Е.Т.А. Гофмана (умовно кажучи) будуть вам до смаку.

Олена Яценьо

Напишіть статтю і отримайте винагороду
Детальніше