«Людина ніколи не стає загартованою.
Вона може тільки багато до чого звикнути»
Е.М.Ремарк
Що може бути кращим для читача за роман про Париж?
Звичайно, роман «Тріумфальна арка» Е.М.Ремарка.
Проте ми не знайдемо тут романтичного та феєричного Парижа. Париж Ремарка інший. Тут творяться складні трагічні долі, панує безнадія, невизначеність, нестабільність та тривога за прийдешній день. Тут люди ховаються від жорстокості і переслідувань, а іноді від самих себе.
Головний герой Людвіг - людина надзвичайно складної долі, пройшов концтабір та жорстокість нацистів, втратив свою кохану і шукає притулок саме в Парижі. На цей раз він бере собі ім’я Равік. Талановитий хірург, який рятує життя не одній людині, змушений постійно переховуватися. У вечірньому Парижі він зустрічає жінку, яка поводить себе дивно. Намагаючись їй допомогти, Равік закохується.
Джоан Маду -актриса з Італії, яка також самотня і пригнічена. Їй життєво необхідний Равік. Але чи справді це кохання? Чи просто залежність? Ось як Равік характеризує її почуття: «Тобі потрібен хміль кохання, перемога над чужим «я», що хотіло б розчинитися в тобі, проте ніколи не розчиниться, тобі подобається облудний шал крові, але серце твоє лишається порожнє, бо людина зберігає тільки те, що проростає в ній самій».
Герой надзвичайно реально оцінював Джоан і не мав ілюзій стосовно неї. Джоан Маду викликала в мене постійно негативні емоції. Поверхнева, легковажна, без внутрішнього стержня, жінка яка не має спокою, яка не вміє керувати собою і не знає, чого вона насправді хоче. Але героїня шукала також захисту та стабільності в цьому складному світі, нехай і по-своєму. Доля її складається трагічно, як наслідок життя, яке вона вела.
Головний герой Равік – справжній мужчина, який приймає повністю свою долю, не падає у відчай, не нарікає, не проходить повз тих, кому потрібна допомога, цінує чоловічу дружбу, вірний собі та своїм принципам.
Читаючи роман, мене не покидало відчуття, що я читаю про самого Ремарка. Вже потім я дізналася, що роман автобіографічний і в основу його лягла історія кохання Ремарка та Марлен Дітріх. На написання «Тріумфальної арки» пішло декілька років життя. Ремарк то відкладав роман, то знову повертався до нього. Цей твір писався особливо важко. Равік, за словами критиків, найбільш точний опис Ремарка, який мріяв також бути хірургом. В образі Джоан Маду можна легко вгадати Марлен Дітріх.
Для мене «Тріумфальна арка» емоційно складний, трагічний, але прекрасний роман. Роман про втрачене покоління, про еміграцію, про прийняття себе і свого життя, про внутрішню суть людини і, звичайно, про любов та Париж.
Зоряна Лип’як
