Щасливі люди читають книжки і п’ють каву

Ця книга про людину, яка перестала жити. Діана пережила смерть чоловіка і дочки. Втім, ні, не пережила, вона померла разом з ними. Вона закрилася в чотирьох стінах, надівши толстовку чоловіка і вимивши волосся дитячим шампунем, тим самим завдавши на себе захисний шар, який допомагає існувати. Але одного разу вона вирішує здійснити мрію чоловіка і виїхати до Ірландії. Вона, абсолютно ні на що не здатна, бере відповідальність за власне життя і нарешті самостійно приймає рішення. Це буде складна поїздка. Не варто думати, що Діана в новій обстановці тут же забуде про втрати і буде насолоджуватися життям. Це довгий шлях, але він безумовно потрібен. Це книзі не про щасливих людей. Це книга про втрачені людей, які п'ють каву і курять.

Враження досить двоякі. Але на відміну від прочитаних раніше книжок у мене немає якогось неприємного осаду. Мені здається що я досить сильно приситилась до літератури з досить стандартним сюжетом. І тому я не можу оцінити історію в повній її красі. Але ... Я задоволена. Мені останнім часом потрібен якийсь внутрішній спокій. І всі описи мене якось надихнули. Вони спокійні, без різких поворотів сюжету. І тому можна повністю зануритися в опис характерів героїв. І так, я впізнала себе в головній героїні. І винесла кілька важливих уроків. І я думаю ще повернуся до цієї книги.

Шалено атмосферна книга для зимових вечорів, або коли момент депресії і зневіри. Головній героїні починаєш співчувати з перших сторінок. Дівчина переживає шалено складну ситуацію в житті, а її батьки тільки звинувачують її в слабкості і закликають не ганьбити їх сім'ю. Діану підтримує тільки кращий друг. А ось з приводу іншого головного героя - Едварда, враження неоднозначні. З перших моментів він показаний дуже грубим і егоїстичним. Тому я чекала розповіді про його минуле, що пояснить, чому він такий. І ця історія мене дуже здивувала!