Читаючи збірку оповідань Чехова, і не знаходячи в них для себе нічого цікавого, я натрапив на "Палату №6". Яке ж було моє здивування! По-перше, мені дуже цікава тема психіатричних лікарень і психіатрії в цілому. Потім мене зачепило велика кількість думок, яких до цього було "одна штука на розповідь". По-друге, це розтин гнійників суспільства, системи, країни, медицини тощо. Потім йде проникливе опис живого і багатогранного персонажа Івана Дмитровичу Громова. А наткнувшись на головного героя, Андрія Ефімича Рагина, я відразу зрозумів, що ця повість мені сподобається виразно. Аж надто сильно він нагадував мені себе самого (далі по тексту це підтверджувалося), а філософські думки головного героя були мені однорідні. В основі цих думок лежить, як мені здається, Шопенгауер і деякі стоїки. А потім на мене ллється важка аргуменіація (від Громова) того, що ці домисли, які стоять фундаментом мого світогляду, нісенітниця. Але варто зауважити, що аргументи то хороші, тому я і зацікавився. Потім вони з слів божевільного перетворюються в текст другої половини даного твору і за підсумком підтверджуються.

Книга не велика, але скільки ж в ній сенсу! Її суть прихована в думках. Книга з самого початку ставить читача перед фактом, що тут потрібно дивитися в глиб, а не поверхово. Автор легко і невимушено розмірковує про медицину, про те де поведінка людини норма, а де божевілля, про розпусту особистості. Думаю ця розповідь була, є і буде актуальною, розкривши стільки питань. Я пошкодував що не прочитав його раніше, втім раніше я класиків і не читав.

Класичний твір, на те і класика, що актуальна і в даний час. Цікаво було зіставляти роботу доктора тоді і сьогодні, так багато що змінилося, багато покращилося, але багато в чому суть залишилася та ж. Один лікар, який приймає, так що не встигає в никнути в проблему, це і зараз відбувається. Та ще й купа паперів, які необхідно заповнити. І ця система працює так, що в результаті доктор сам виявляється її заручником. Чи то за доносом, чи ще як, але в підсумку його починають самого вважати ненормальним. І це дуже сумний кінець.