Місто дівчат

НЕЙМОВІРНА книга! Це як переглянути гарний фільм)

Мені дуже сподобався посил автора - якщо ти не вписуєшься в загальноприйняті стандарти, то це ще не означає, що життя не можна прожити щасливо. Можливо, дуже багатьом з нас не зовсім зрозуміло навіщо Вівіан пише листи дочці свого друга. Жінка виливає всі свої переживання і життєві негаразди на папір. Але в цьому і є задумка Гілберт - приймати людей такими, якими вони є. Думаю, що такого толерантного ставлення до інших - багатьом з нас треба вчитися. Раджу!

Дуже багато цікавих і потрібних для себе думок я знайшла в цьому романі. Починала слухати аудіо-версію в прекрасному прочитанні Олени Долецької, але мені хотілося швидше дочитати і дізнатися розв'язку, тому Дочитувала вже сама. Історія відразу чіпляє своєю простотою і захоплюючим сюжетом, який переносить нас в Нью-Йорк 40-х років, куди приїжджає головна героїня роману - Вівіан. У Елізабет Гілберт, на мій погляд, чудово вийшло показати таку різну, цікаву, нестандартну героїню. Для неї світ ніколи не ділився на чорне і біле, хоч і зрозуміла вона це і відразу. Їй довелося пережити злети і падіння, випробувати насолоду своїм життям і відчайдушно ненавидіти цю саму життя і саму себе. Для мене це історія про прийняття себе з усіма недоліками, необдуманими вчинками. Це історія про свободу і самовираженні. Про юності і пристрасті. Про міцну дружбу і кохання. Окрему увагу хочеться приділити тому, що особливо яскравими і такими різними в цій історії виявилися саме жінки!

Різнобарвний, насичений світ у всій його різноманітності - реальність. Чорно-біла картинка, нав'язана суспільством, вихованням і правилами - в головах у людей. Але що, якщо звести все до єдиної визначеній формі не можна? Що, якщо видимі ярлики - всього лише ярлики? ⠀ Книга про жіночу емансипацію, свободу вибору і прийняття себе. ⠀ Книга про хороших людей, які залишаються такими незважаючи на проблеми з алкоголем, сексуальні переваги, орієнтацію, клеймо військового боягуза і матері-одиночки. ⠀ Книга про жіночу дружбу, підтримку і труднощі. ⠀ Книга про те, що не потрібно бути хорошою дівчинкою для того, щоб бути хорошою людиною. ⠀ Книга про саму дивної любові, яка тільки могла статися. ⠀ Від довоєнної епохи до епохи хіпі життя головної героїні Вівіан проходить в Нью-Йорку спочатку на підмостках театру "Лілі", потім на судноверфі, а пізніше - в майстерні весільного ательє. Шлях від "маленької брудної шльондри" до жінки, яка прийняла себе і свою сексуальність, наплювавши на суспільні норми і засудження з боку. ⠀ "Місто жінок" - майстерно написана, геніальна, до скреготу в зубах правдива Книга. І як чудово, що вона трапилася зі мною. Рекомендую дівчаткам!!!)

Перші сторінки роману вже з подій наших днів...Й листа, якого пише головна героїня теж зараз – про ті дні… Місто дівчат - від Елізабет Гілберт про довоєнний Нью-Йорк куди раптово потрапляє головна героїня Вівіан Морріс з тим щоб знайти собі справу до душі…Попередні спроби завершилися фіаско, з коледжу поперли, й розлючені батьки відсилають її до тітки в Нью-Йорк, де несподівано дівчина опиняється у віру мангетенських пристрастей, які трагічно доповнює Друга Світова… Респект БукОпт))

Закриваючи книгу, мені здається, що я прожила ціле життя. Ні, не своє, але Вівіан: таке відчуття, що все це сталося зі мною. За це я люблю такі історії, в них стираються кордони. Сідаєш у крісло, знаходиш закладку і все. Ти вже не в 2020 році, а в Нью-Йорку 1940 потім 1945 року, і 1966. Роки йдуть, історія витікає крізь пальці, а всередині розігруються кадри. "Місто жінок" - книга, яка вже екранізувалася в моїй голові.

Інтуїція книголюба мене знову не підвела! Вперше побачивши цю книгу, я відразу відчула, ні, я була впевнена, що вона мені сподобається! У мене були великі очікування від книги і вони повністю виправдалися.
Книга написана у вигляді довгого листа, який Вівіан пише Анджелі, особа якої розкриється лише в кінці роману. У цьому листі головна героїня розповідає про себе, про здобутки і втрати, про свої успіхи і помилки, про любов і дружбу, про зраду і розставання, про Нью-Йорку, який закохує в себе з першого погляду, про театр, який займає особливе місце в її життя, про війну, яка забрала в Вівіан близьких їй людей, про улюблену роботу і про єдине заняття, що здатне доставити їй задоволення і почуття спокою. Приголомшливий роман про сильних, безстрашних і вільних жінок, які не бояться бути особливими і йти проти правил. А головне, вони живуть так, як самі хочуть, що безумовно викликає повагу і захоплення. Правдиво, відкрито, яскраво, відверто, з гумором, атмосферно і до сліз! Дуже раджу! ⠀

Під час читання книги «Місто дівчат» виникає відчуття перегляду фільму, хоча якихось карколомних чи неочікуваних поворотів сюжету тут не має, лише життя однієї жінки Вів’єн у досить цікавий час – 40-ві роки в Нью-Йорку. Головна героя не всім прийдеться до смаку та саме завдяки їй починаєш розуміти, якщо ти не вписуєшся в загально прийнятті рамки, то це ще не означає, що ти бракований. Потрібно навчитись любити і приймати себе такою, як ти є, не соромлячись. Великого захвату книга не викликала та все ж таки сподобалася.