Ось і прочитаний третій том роману-епопеї Стівена Кінга «Темна Вежа» - «Безплідні землі». Все ще перебуваю під враженням, яке, як мені здається, залишиться таким же незабутнім, як після прочитання «Гаррі Поттера» Джоан Роулінг.
Роман складається з двох книг: «Джейк: страх в жменьці попелу» і «Лад: купа повалених статуй». У цьому томі одні пригоди змінюються іншими: ні хвилини спокою! Події стають все фантастичніше і більш насичені, багато містики. І хоча композиція твору складна і сюжет заплутаний, на мій погляд, твір від цього тільки виграє: стає цікавіше. У цій частині епопеї розповідь лінійна, немає екскурсів в минуле персонажів, не рахуючи невеликих нагадувань. Крім того, проливається більше світла на події, що відбуваються в світі Роланда з Гілеада, останнього стрілка серединного світу. Я просто всім порекомендую!

Чесно кажучи після прочитання Загубленої землі здавалося що це сама “божевільна” частина циклу (але ні, далі буде ще краще)! І знов ж таки стає тільки цікавіше по дрібницям взнавати весь ка-тет, як цей Світ жив до того як він “зрушив з місця”, що за темна вежа і до чого тут всі ці перипетії з Світами. Згадалося чому Кінга називають королем жахів, йому доволі вдало вдається описати все це божевілля через яке проходить Роланд з своїм ка-тетом)

Стівен Кінг пише дійсно хороші книги зі страшними сюжетами, ця книга не виняток!!! Любителям ужасів рекомендую!!!