Ні, я все ще не можу звикнути до думки, що "Гра престолів" - це фентезі. Адже в світі Джорджа Мартіна все дуже реалістично, якщо не брати до уваги рідкісної появи драконів, інших і чарівників, які практикують, переважно, темну магію. У Семи Королівствах йде нещадна і жорстока битва королів, боротьба за владу, коли цілих чотири короля бажають зайняти Залізний Трон. І як кажуть прості жителі Вестерос, "в країні тепер більше королів, ніж в іншому замку щурів".

Це та серія, яку треба перечитати, щоб звернути увагу на деталі, натяки, які, як з'ясовується, були з самого початку. Хто міг подумати, відкривши книгу в перший раз, якою значною виявиться фраза Promise me, Ned. Яка, виявляється, вперше з'являється ще в самих перших розділах і яка повторюється протягом всієї книги. У мене вийшло, що першу частину я читала за кілька років до наступної частини і, почавши читати другу, багато вже призабули. Я і не усвідомлювала, як багато.

Книга читається на одному диханні, вона тримає читача в напрузі від початку і до останньої сторінки. Сюжет дуже цікавий, часом мені навіть страшно ставало. Написано настільки яскраво і детально, що читач з легкістю поринає у вир подій. Герої цікаві, вони просто вражають своїми несподіваними діями. Та шо я кажу, це ж "Гра престолів"!))) Рекомендую до читання! Для мене- це доріжка улюбленого жанру! Обов'язково продовжу перечитувати.