Про кінець світу не писав тільки ледачий. Воно й не дивно - така перспективна тема. Варіанти можуть бути різні: то перемагають сили добра, то зло виявиться на коні. Те вимирають всі без розбору, а, може, жменьці людей вдасться врятувати свою тлінну планетку.
Але все не так, як нам здається - і це легко зрозуміти, варто заглянути в роман чудового Террі Пратчетта і неперевершеного Ніла Геймана.

Шикарно! Однак, фільм (він же міні-серіал) мені сподобався більше. Тут можна поставити крапку і не намагатися описувати свою думку, яке зараз буде в хвості п'ятисот з гаком рецензій. Не можу сказати, що глибоко знайома з творчістю Пратчетта (все попереду), проте схиляюся перед його талантом з найпершої прочитаної; і вже тим не більше не є знавцем Геймана, проте його рука в книзі дуже відчутна. Захоплююся цими двома і до сих пір гадаю, хто ж з них вписав себе в образ Кроулі, а хто - в Азірафеля. Або ангел і демон є і в Пратчетт і в Гейманом порівну?

Книга читається дуже легко та й фінал підправляє справу. Особисто я залишилася ним задоволена. Книга написана в співавторстві, я не знайома з творчістю Террі Пратчетта і Ніла Геймана, (хоча книги Геймана в планах є) і не знаю в кого який стиль, але моя інтуїція підказує, що головний тут був Пратчетт, чому не знаю ... У книзі є гумор ... але він досить специфічний (іноді минає в чорний). Зайде не всім. Я перевіряла. Але читати рекомендую.