- 20% Віхола Весняні знижки на книги видавництва
Інтернет гуртівня книг №1 в Україні
Інтернет гуртівня книг №1 в Україні знижка активується при збільшенні суми кошика
Акція! -30% на Екошопери
Прохасько Т.

  Тара́с Богда́нович Проха́сько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського

феномену. Брат перекладача Юрія Прохаська.
Мати Прохаська — троюрідна племінниця письменниці Ірини Вільде, яка підтримувала тісні зв’язки з їх родиною та часто приїжджала до них зі Львова.
Дід Прохаська по лінії матері під час Першої світової війни служив в австро-угорській дивізії, що стояла на фронті навпроти частини, яку описав Ернест Гемінґвей в автобіографічному романі «Прощавай, зброє!».
Священник Олекса Пристай, який написав книгу «Із Трускавця у світ хмародерів», фрагменти з якої були опубліковані 1936 року львівською газетою «Діло», був прадідом Прохаська.
Батька Тараса Прохаська у віці 10 років депортували разом з матір’ю, бабусею Прохаська, з Моршина до спецпоселення уЧиті, звідки він повернувся в Україну у 1956 році, коли йому виповнилося 16.
В школі Прохасько добре знав біологію, брав участь у Всеукраїнській олімпіаді з української мови, але не міг уявити себе радянським філологом або журналістом, тому вступив до біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). За фахом ботанік. Після завершення університету йому пропонували працювати на розташованому в горах біостаціонарі, але Прохасько відмовився через родинні обставини. Учасник студентського руху 1989-1991 років, зокрема брав участь у«революції на граніті» у Києві у 1990 році.

Після завершення університету спочатку працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, згодом — учителював у рідному місті, у 1992-1993 роках був барменом, потім сторожем, ведучим на радіо FM «Вежа», працював у художній галереї, в газеті, на телестудії. У 1992-1994 роках був «мандрівним» співредактором журналу «Четвер», бо в той час постійно їздив до Львова, де навчався в університеті.

Лауреат видавництва «Смолоскип» (1997).

У 1993 році Тарас Прохасько разом з Андрієм Федотовим та Адамом Зевелом знявся у короткометражному фільмі «Квіти святого Франциска», а у 1996 році у селі Десятин Івано-Франківської області відбувся перший в Україні міжнародний фестиваль відео-арту, гран-прі на якому отримав двохвилинний фільм «Втеча в Єгипет» (1994), де знявся Тарас Прохасько, його сини та Леся Савчук.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті “Експрес”, згодом писав авторські колонки до “Експресу” та “Поступу”. Деякий час писав до інтернет-газети “Телекритика”, а потім, коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті “Галицький кореспондент”.
У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.
Прохасько бере участь у різних мистецьких перформансах. У 2009 року він, разом із іншими письменниками (Юрієм Андруховичем, Юрком Іздриком, Володимиром Єшкілєвим, Софією Андрухович) взяв участь у проекті «БОМЖ» («Без Ознак Мистецького Життя») Ростислава Шпука, пізніше презентованому на польському “Міжнародному фестивалі бездомного мистецтва.

У 2011 році книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано Книгою року.

Прохасько Т.
250 
ціна зі знижкоюсума кошика
218 від 2000 ₴
191 від 7000 ₴
Прохасько Т.
420 
ціна зі знижкоюсума кошика
365 від 2000 ₴
321 від 7000 ₴
Прохасько Т.
300 
Немає в наявності
ціна зі знижкоюсума кошика
270 від 2000 ₴
234 від 7000 ₴
Прохасько Т.
280 
Немає в наявності
ціна зі знижкоюсума кошика
252 від 2000 ₴
227 від 7000 ₴