Носов М.

Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1952), Державної премії РРФСР імені Н. К. Крупської (1969, за трилогію про Незнайка).
Микола Миколайович Носов народився 10 (23 листопада) 1908 року в Києві, в родині естрадного артиста, який в залежності від обставин працював і залізничником. Дитинство його пройшло в невеликому містечку Ірпінь, недалеко від Києва, де хлопчик і почав вчитися в гімназії.
 Дитинство і шкільні роки Миколи Носова припали на важкий період в російській історії: Першу Світову і Громадянську війну. Недолік продуктів, відсутність тепла і електрики холодною зимою, хвороби були звичайним явищем того часу. Вся його сім'я перехворіла тифом. На щастя, ніхто не помер. Микола згадував, що, коли він видужав (він хворів довше всіх), його мати плакала від радості, тому що всі залишилися живі.
Носов з гімназійних років захоплювався музикою, театром, шахами, фотографією, електротехнікою і навіть радіоаматорством. Щоб прогодувати сім'ю, Микола з 14 років був змушений працювати: був газетним торговцем, землекопів, косарем і т. п. Після 1917 року гімназія була реорганізована в школу-семирічку. Закінчивши її в 1924 році, він працював чорноробом на бетонному заводі в Ірпені, потім на приватному цегляному заводі в місті Буча. У віці 19 років вступив до Київського художнього інституту.

У 1929 році, Микола Носов перевівся до Московського інституту кінематографії. У 1932 році він закінчив його і до 1951 року працював постановником і режисером мультиплікаційних, наукових і навчальних фільмів.

У роки Великої Вітчизняної війни Носов займався режисурою навчальних військово-технічних фільмів для РККА.
Микола Миколайович цікавився психологією дітей, вважав, що «до дітей потрібно ставитися з великою і дуже теплою повагою», напевно, тому його книги знаходили і знаходять такий великий відгук у дитячій аудиторії.
Найбільш відомі й улюблені читачами казкові твори Миколи Носова про Незнайка.
Микола Носов помер в Москві 26 липня 1976 року. Похований на Кунцевському кладовищі в Москві.