Мілн А.

В його книгах віршів «Коли ми були дуже юні» (1924) і «Тепер нам уже шість» (1927) вперше з'явився образ Крістофера Робіна, хлопчика, прототипом якого став син Мілна. Його прозові книжки «Вінні-Пух» (1926) і «Дім на Пуховому узліссі» (1928) розповідають про пригоди плюшевого ведмедика Вінні-Пуха, іграшки Крістофера Робіна.
Алан Мілн, автор книжки про Вінні-Пуха, ніколи не читав її своєму синові.
Дружина письменника купила своїй єдиній дитині плюшевого ведмедика й почала синові на ніч розповідати історії про того ведмедика і про нього самого. Батько за дружиною записував. А потім, нічого не кажучи ані їй, ані синові, подав ті історії до друку. Перші — майже дослівно законспектовані за дружиною, а згодом почав і від себе вигадувати. Уже не тільки про хлопчика та ведмедика, а й про інші іграшки — про Віслюка, про Поросятко, про Кенгуру та про Тигра. Сова ж та Кролик були справжніми — вони мешкали біля мілнівського маєтку в Кочфордському окрузі на південному сході Англії.

Тільки з 1968 року лише одне англійське видавництво «Муффін» щорічно продавало півмільйона екземплярів «Вінні-Пуха».Права на Пуха за $350 млн придбала компанія Волта Діснея. З них онуці автора Клер дісталося 44 млн, решта  Королівському літературному товариству Великої Британії та іншим утримувачам прав на «ведмедика».

Книжка Алана Александера Мілна «Вінні-Пух та всі-всі-всі» — на 17-му місці за популярністю серед творів, написаних і виданих у ХХ ст.
Алан Мілн вважав себе серйозним, респектабельним письменником, учнем Герберта Уелса. Він був певен, що правду про себе розповідає в новелах, п'єсах, але не в книжках про Вінні-Пуха. Оповіді про Вінні та його друзів Алан писав не для сина, а «для продажу». І ніколи не читав їх Крістоферові. «Вінні-Пуха» вважав усього лиш заробітчанством. А вийшло, що той став головним у житті Мілна-старшого, зробив його знаменитим.