Старий добрий Ден Браун! Багато хто критикує його за стандартну сюжетну канву, яка незмінно перетікає з книги в книгу, а також площину персонажів. Так він і не претендує на високу літературу! Якщо подивитися на його книги, як на літературний серіал - то все дуже навіть на місці, барвисто і динамічно розвивається. Браун дуже мені подобається за вибір і опис локацій в своїх книгах.

Мабуть, все залежить від того, що чекаєш від книги. Це не філософський роман, не фантастика і не науковий трактат. Швидше це детективна історія, з домішками історико-релігійних довідок. Динамічний сюжет, правда не без деяких нелогічностей, але суть-то не в цьому. І не претендує автор на більше. Він не розкриває нічого раніше невідомого. Це лише художній твір.

Як зазвичай у Брауна книга дуже і дуже пізнавальна, що змушує поритися в інтернеті, подумати і осмислити деякі моменти. Багато чого я просто не знала і неї зустрічала, наприклад, про усипальницю королів, просто ніколи цим не цікавилася. Сюжет цікавий, хоча звичайно, те, відкриття, що нібито зроблено Кіршем якось не справило на мене враження, я атеїст, і багато цитат в книзі були звичайно як бальзам на душу. У цій книзі, на відміну від інших книг менше загадок, кодів, хоча деякі дуже цікаві і тут. Читається книга, як і всі у Брауна, просто на одному диханні. Чекаю ще нових книг від нього.