Анк- Морпорк… Місто мрії для багатьох мешканців Дискосвіту, адже саме тут кожен може знайти себе, незважаючи на те, ким він був і скільки в нього грошей. Емм.. Ну добре, про гроші перегнула. Але все одно, Анк – місто можливостей. А ще сексу, наркотиків і Музики, Що Качає. Принаймні, одне зі списку ви точно знайдете за запахом.
Акорд перший: сімейний
Третя книга циклу «Смерть» знову переносить нас у неспокійний Анк-Морпорк, куди в надії співати переїздить молодий музикант Імп. Разом із амбітним гномом Толозом і … Тролем Вапняком, вони створюють Музику, Що Качає. Новий жанр швидко підкорює слухачів , перетворившись на ритмічну пошесть, яка загрожує самій світобудові…
Але не музикою єдиною має перейматися Дискосвіт, адже Смерть знову покинув свою посаду! Тепер, його обов'язки виконує новоспечена...онука! А ось , чи вийде з цього щось добре, дізнаєтесь прочитавши книгу...
Акорд другий: письменницький
Сер Террі Пратчетт - відомий англійський письменник, чиїм талантом захоплюється мало не весь світ. Для українців Пратчетт став відомим не так давно, але його книги вже встигли полюбитися багатьом читачам. Здебільшого, це сталося завдяки неймовірним та надзвичайно смішним сюжетам, якими багаті його романи.
«Душевна музика» - вже третій роман найпопулярнішого циклу Дискосвіту, під назвою «Смерть». Якщо ви досі не знайомі з цією серією, то ви багато чого втрачаєте! Адже тут немає Смерті в тому розумінні, до якого ми звикли. Смерть у Дискосвіті – це милий, чуттєвий і дуже наївний персонаж. Протягом всього циклу він намагається осягнути сенс і радощі людського життя, що будемо реалістами, йому не завжди вдається.
На жаль, у цій книзі Смерті відведена роль мало не другорядного персонажу. Але його появі завжди феєричні й дуже кумедні.
«Душевна музика» має кілька сюжетних ліній. В одній нас знайомлять із загадковою Сюзан, яка виявляється не ким іншим, як онукою Смерті. Саме до цього персонажу я мала найбільше сумнівів. Я вважала, що вона мені не сподобається, адже уявляла її дуже впертою і зарозумілою. Але , хоч про впертість я й мала рацію, але в іншому Сюзан – дуже глибокий і незвичний персонаж, за нею було цікаво спостерігати, її характер і роздуми виявились мені дуже близькими, тому можу з певністю сказати: Сюзан – мій улюблений персонаж Дискосвіту.
У іншій сюжетній лінії, ми дізнаємося життєвий і творчий шлях гурту під назвою Музика, Що Качає. Із конфузів тут не лише назва, тому будьте певні, що ця біографія точно припаде вам до душі.
Мене завжди дивував талант Пратчетта оперувати великою кількістю персонажів одночасно. Можливо , це видається не надто складним заняттям , але часто, коли починаєш читати роман, де багато різних героїв, згодом ті починають видаватись занадто картонними і нереальними. У Пратчетта такої проблеми немає: кожен його персонаж- це окрема особистість, зі своїми вадами і перевагами. Саме тому, навіть мимобіжна поява якогось незначного героя у книзі, може спровити неабияке враження.
Якщо сюжет двох перших частин і був трохи недосконалим, то «Душевна музика» - це ідеальний пазл, в якому гармонійно сплелися всі лінії та герої, не затьмаривши при цьому головну ідею книги.
Кому читати
«Душевна музика»- ідеально підходить для знайомства з Дискосвітом. Ви можете не боятись , що чогось не зрозумієте, адже всі метафори і алегорії в книзі надзвичайно прозорі, а сюжет захоплюючий.
Степурська Юлія
