Як правильно виховувати дитину щоб вона не була жертвою, яку всі б’ють, і в той же час не стала забіякою? Тонка грань між особистими межами і біблійними вченнями, що кажуть нам бути терпимими. Так точно вчили мене. Тебе б’ють по лівій щоці, підстав праву. То чи не стала я “подушкою для биття”? Якось мені вдалось самій знайти ту грань, коли потрібно захистити себе, а коли потрібно просто не звертати уваги на подразника.
Діти ростуть не рокам, а по годинам і момент соціалізації дитини неминучий. На жаль, він не завжди буває приємним для всіх. Діти сваряться за іграшки, коли не можуть поділити пісочницю, та і просто бо хтось зайняв їх качелю. В цей момент в батьків одразу виникає питання, як навчити дитину постояти за себе. Перше, що приходить на згадку - дати здачі. Та чи правильне це рішення? Як правильно навчити дитину реагувати на подібні ситуації? Давайте поговоримо про це.
Варто пам’ятати, що поведінка дитини дошкільного віку формується на основі імпульсів, секундних бажань та раптових емоцій. Саме тому вона не може встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, як от звикли ми, не розуміє як керувати своїми емоціями, бо ще просто не навчилась цьому. Через це в конфліктних ситуаціях, малюк просто не встигає зупинити свої почуття в потрібний момент, в результаті чого, піддавшись імпульсу, завдати шкоди комусь іншому. Це нормальна поведінка для дітей такого віку, як ми вже розібрались раніше, діти ще не розуміють агресії, як розуміють її вже сформовані особистості, а отже не розуміють, що чинять неправильно.
Дізнайтесь більше про дитячі емоції та гнів завдяки книзі “Управління гнівом: як реагувати на дитячі істерики”.
"Управління гнівом: як реагувати на дитячі істерики" – це справжній гід для батьків! Якщо знати про етапи емоційного розвитку дітей, все стає простішим і зрозумілішим. Розділи побудовані таким чином, щоб батьки могли послідовно спостерігати за змінами відповідно до віку. Таким чином вам вдасться краще розуміти етапи емоційного розвитку дитини та підібрати відповідну тактику виховання.
Ми зрозуміли в чому причина агресії дітей, а тепер давайте спробуємо знайти спосіб, як вберегти свою дитину від подібних проявів в її сторону.
Порада перша - зрозумійте, що конфліктні ситуації між дітьми, швидше закономірність ніж виключення з правил. Уникнути їх, як ми вже зрозуміли, не можливо. Ну гаразд, дуже важко. Ваша малюк може стати або жертвою або ж навпаки ініціатором. Головне не робіть трагедії, пропускаючи дії дітей через призму дорослого сприйняття. Там все просто, хотів іграшку - штурхнув, щоб її забрати.
“Дитина у світі емоцій” - це книга, що написана для батьків, які прагнуть розуміти свою дитину, допомогти їй навчитися контролювати свою емоційну поведінку, хочуть дізнатися, що таке емоційний інтелект і як він формується. Дорослі дізнаються, чому в дітей виникають істерики, агресія, страхи і як слід поводитись у подібних ситуаціях.
Порада друга - ви маєте бути поруч зі своєю дитиною, коли вона робить перші кроки на зустріч соціалізації та спілкуванню з іншими дітьми. Малюк десь до трьох років потребує постійного нагляду. Завдяки цьому ви спокійно зможете контролювати поведінку своєї дитини і запобігти проявам агресії з її сторони, а також в разі потреби ви будете поруч аби захистити його від такого прояву з чиєїсь сторони. Будучи дорослою людиною, ви можете спокійно перехопити удар рукою або забрати дитину з зони конфлікту.
Чи можна вчити дитину давати здачу тому хто її образив? Якщо ви будете нав’язувати саме таку позицію, в результаті ви ризикуєте отримати геть не той результат, на який ви сподівались. Результатом такого “навчання” може стати серйозна травма. Це ми розуміємо, як розрахувати силу удару, куди бити щоб не нашкодити, а просто віддати здачі. Але діти ще не вміють розраховувати сиду і нехотячи можуть вдарити набагато сильніше ніж потрібно чи не туди куди потрібно. І “здача” виявиться не просто помстою, а трагедією. Готові нести відповідальність за життя інших дітей? Думаю, ні. “Якщо тебе б’ють ти маєш вдарити у відповідь” - цими словами ми вкладаємо у свідомість дитини думку, що насилля це нормально. Не ясно чи зрозуміє малюк, що ви говорите лише про допустимість насилля в якості захисту. Це дуже тонка матерія, яку важко розбирати по пазликам, аби дійти до якоїсь раціональної думки. Якщо ж не бити тоді як? Показати своїм прикладом, як мудро вчинити у цій ситуації. Так, якщо діти не розуміють того що ви будете казати, то як вони зможуть засвоїти урок. В такому віці вони схильні наслідувати і копіювати поведінку своїх батьків. Малюк побачить ваш приклад і засвоїть основи поведінки у такій ситуації.
І все таки, як навчити дитину захищатись від однолітків? Адже, все вище перелічене не означає, що ми не повинні вчити дитину самозахисту. Просто потрібно обирати інший спосіб, їх більше ніж ви можете подумати. Вивчіть ключові фрази:
“Стоп!”, “Зупинись, мені не приємно. Я не хочу так гратись”, “Мені больно, припини!”
Таким чином ви прив’єте дитині вміння вирішувати конфлікти словесно, а не за допомогою сили.
Якщо це відбувається в садочку, малюк повинен знати дорослого, до якого він може звернутись в разі, якщо він потерпає від насилля. Він має знати, що не соромно долучити до конфлікту вихователя чи няню.
“Як спілкуватися з дитиною. Збірник самарі + аудіокнига”
Цей збірник — своєрідна киснева маска для батьків. Тут зібрані самарі книжок, які допоможуть думаючим мамам і татам успішно впоратися зі своєю роллю, дадуть інструменти і додадуть упевненості. Вчіться краще розумітися одне з одним і ставайте ближчими. Проводьте час разом усією сім’єю із задоволенням.
Головне пам’ятайте: те, що допустимо для дорослих, немає переноситись у дитячу реальність. І обов’язково потрібно враховувати характер свого малюка. Ми всі різні - це давно не секрет і Америку я нікому не відкрила. Так само і наші діти мають свій характер. Хтось ніжний і чуттєвий, хтось активний і задиристий. При навчанні самозахисту варто звернути на ці особливості велику увагу. Якщо перших легко образити, то другі навпаки будуть ініціаторами бійки. І відповідно до цього потрібно виробляти індивідуальні варіанти поведінки в подібних ситуаціях.
Ваша дитина зможе захистити себе потім, навіть якщо ви зараз робите це за нього, на все свій час. Подаруйте своїй дитині відчуття підтримки, таким чином вона виросте впевненою у собі. А вже в дорослому віці він буде використовувати доступні йому методи самозахисту, саме тоді коли він буде дорослим і буде вміти аналізувати ситуацію.
Відповідальність за майбутнє своїх дітей річ нелегка, але я вірю, що у вас все вийде. Любіть свою дитинку - це найголовніший елемент її виховання. Показуйте гідний приклад та читайте книги разом з Bookopt.
Bookopt - читати модно!
