Капуста! Вона завжди була ненависним для мене овочем. Від одного її вигляду робилося нудно. Оце такі мої спогади.
Але кілька років тому усе стало діаметрально протилежним. Чому – сама не розумію. Капустку завжди квасила у нас найстарша господиня – моя бабця. Зараз це робить свекруха і вона також із неї готує масу різних страв: капусняк, зрази з капустою, бігос.
А я готую лише салати зі свіжої і з квашеної, плюс перчик болгарський, цибулька.
Усе це дрібно нарізане посолити, поперчити, трішечки поцукрувати, додати запашної гарбузової олії і краплю оцту. Салат – проковтни язик!
У нас на Півдні капусту майже не квасять – хіба приїжджі. Тому уперше ми зіштовхнулися з цим феноменом у Мурманській області, де її квасять разом із брусницею. В результаті отримали такий собі комплекс: квашена капуста має бути з червоними ягідками – інакше ще підробка. Пізніше, коли ми навчалися у Свердловську, капуста стала основною стравою взимку – бо там у січні закінчувалася навіть картопля. Лишалася лише капуста у всіх різновидах. Там-таки ми засвоїли уральську мудрість: “Хороша закуска капустка – і на столі не пусто, і сожруть – не жалко.” Може, саме завдяки цьому прислів’ю ми і зараз капусту не квасимо – бо по-перше, без брусниці це не відповідає смакам дитинства, а по-друге, залишилося враження про капусту як їжу безвиході.
Я ще не освоїв цю премудрість.
Але планую!
Квасила, квашу і кваситиму далі!
З родзинок рецепту – додаю кислі яблука, але вже тоді, коли набираю готову квашену капусту у миску для вечері. Тру одне яблучко туди, трошки крапаю олійки, можу також додати-нарізати синьої цибульки.
Колись у Стрию була бочка, в пивниці, у ній квасили капустку. То раз мене малу довго шукали, аж поки не знайшли сонну в тій бочці (серед літа, звісно, коли була порожня тара).
Капусту у нас в родині щороку квасять мої мама і тато, це обов’язковий пункт осінньо-заготівельної програми. Наші спроби переконати, що все є на базарі, і капусту теж можна при бажанні й за потреби купувати поступово й малими дозами – не проходять не сприймаються. Своя капуста має бути! Від багаторічних ритуалів батьки не відмовляються. А, може, просто ми лінюхи. Тому середнє покоління, а часом і молодше здатне лише допомагати у цій справі. Згодом усі радо беруть від мами-тата (бабусі-дідуся) трилітрові слоїки зі смакотою. А секрет смачної капусти полягає у правильному виборі сорту, це – раз. А по-друге, її треба щедро перекладати яблуками, тоді капуста і яблука обмінюються своїми найкращими властивостями, підсилюючи смак одне одного.
Так! Бабця квасить досі – а ми досі залюбки їмо 2. Найособливіше в бабциному рецепті – вона вирощує і капусту, і моркву сама, і робить то з фантастичною любов’ю.
