Вайтхед Колсон

(2016), який вже наступного року здобув Національну книжкову премію та Пулітцерівську премію . Окрім художніх творів, Вайтхед також написав дві книги у жанрі нехудожньої літератури, а 2007 року навіть став лауреатом Стипендії Мак-Артура. Народився 6 листопада 1969 року в Нью-Йорку, але своє дитинство провів на Мангеттені. Навчався у школі Трініті, що знаходилася на Мангеттені. 1991 року закінчив Гарвардський університет. Навчаючись у виші потоваришував з поетом Кевіном Янгом. Почавши свою трудову діяльність на посаді колумніста з поп-культури в щотижневій газеті «The Village Voice», здійснив перші спроби написання художньої літератури. 2001 року вийшов роман «Дні Джона Генрі», одна з інтерпретацій історії про колійника Джон Генрі, який переміг у змаганні з паровим молотом, але, зрештою, помер від виснаження. Події роману відбуваються сто років по тому, коли журналіст Дж. Саттер навідується на фестиваль пам'яті легендарного колійника. Наступний роман «Апекс приховує рану» побачив світ аж 2006 року та розповідав про номенклатурного консультанта, який має зважити всі за і проти запропонованих йому варіантів для зміни назва міста. 2009 року вийшов роман «Саг Гарбар» про те як, у 1980-х двоє чорношкірих братів проводять свої літні канікули у Сан Гарбарі, місті, де головною мірою проживає біле населення. 2011 року письменник видав постапокаліптичний роман «Зона один» про вірус, що інфікує людей та перетворює їх на зомбі. 2016 року світ побачив роман «Підземна залізниця», що розповідав про двох рабів, яким вдається втекти з плантацій Джорджії завдяки таємничій системі під назвою «Підпільна залізниця». Книга принесла авторові цілу низку нагород: Національну книжкову премію (2016), Медаль Ендрю Карнегі (2017), Премію Артура Кларка (2017).