до - 50% Вcі акції
Інтернет гуртівня книг №1 в Україні
Інтернет гуртівня книг №1 в Україні знижка активується при збільшенні суми кошика
Акція! -30% на Екошопери
Котляревський Іван

  Котляре́вський Іва́н Петро́вич (29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава — 29 жовтня (10 листопада) 1838, Полтава) — український письменник,

поет, драматург, засновник нової української літератури, громадський діяч.

Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.
Народився в Полтаві, нині Україна (тоді Полтавський полк Війська Запорозького, Гетьманщина під протекторатом Російської імперії) в сім'ї канцеляриста — шляхтича гербу Огоньчик.

Після навчання в Полтавській духовній семінарії (1789–1793), працював канцеляристом, у 1793–1796 роках — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

У 1796–1808 роках перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806–1807 роках Котляревський у військовому званні штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812 років, був учасником облоги Ізмаїлу. Нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня за дипломатичні заслуги зі схиляння до нейтралітету буджаків та хоробру кур'єрську діяльність на передовій під час штурму цієї фортеці. У 1808 році вийшов у відставку.

З 1810 року працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян».

У 1812 році, під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію, Котляревський, за сприяння малоросійського генерал-губернатора Якова Лобанова-Ростовського, який отримав відповідний наказ від імператора, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-й український козацький полк (за умови, що полк буде збережено після закінчення війни як постійне козацьке військо), за що отримав військовий чин майора.

У 1816–1821 роках — директор Полтавського вільного театру.

У 1818 році разом з Василем Лукашевичем, Володимиром Тарновським та іншими входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Член Вільного товариства любителів російської словесності з 1821 року. За свідченнями декабриста Матвія Муравйова-Апостола, які він дав під час слідства у справі декабристів, член Малоросійського таємного товариства. Слідчий комітет залишив це без уваги.

Котляревський сприяв у 1822 році викупові з кріпацтва українського і російського актора Михайла Щепкіна.

У 1827–1835 роках — попечитель «богоугодних» закладів.

Помер 29 жовтня (10 листопада) 1838 року у віці 69 років. Похований у Полтаві (на час смерті Полтавська губернія, Російська імперія).

Котляревський ніколи не був одружений. Його спадкоємицею та хазяйкою садиби стала економика Мотрона Єфремівна Веклевичева.

Котляревський Іван
130 
ціна зі знижкоюсума кошика
123 від 2000 ₴
116 від 7000 ₴
Котляревський Іван
1 Відгук
2 600 
ціна зі знижкоюсума кошика
2 340 від 2000 ₴
1 950 від 7000 ₴
Котляревський Іван
240 
ціна зі знижкоюсума кошика
207 від 2000 ₴
183 від 7000 ₴
Котляревський Іван
150 
ціна зі знижкоюсума кошика
131 від 2000 ₴
115 від 7000 ₴
Котляревський Іван
490 
ціна зі знижкоюсума кошика
412 від 2000 ₴
361 від 7000 ₴
Котляревський Іван
90 
ціна зі знижкоюсума кошика
86 від 2000 ₴
81 від 7000 ₴
Котляревський Іван
90 
Немає в наявності
ціна зі знижкоюсума кошика
76 від 2000 ₴
72 від 7000 ₴
Котляревський Іван
70 
Немає в наявності
ціна зі знижкоюсума кошика
60 від 2000 ₴
53 від 7000 ₴